Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://kuladm.cg.gov.ua/old
back

18 жовтня 2016

Екскурсійна поїздка АТОвців району по туристичних перлинах Ічнянщини

16 жовтня 2016 року група демобілізованих воїнів АТО району разом з дружинами побували на екскурсіях по визначних місцях Ічнянщини: Тростянецькому дендропарку, палацу Тарновських, парковій зоні у Качанівці та історико-етнографічному музеї «Соколиний хутір» в Петрушівці. Екскурсійну поїздку з нагоди Дня захисника України було організовано Куликівським Центром соціально-психологічної допомоги "Фенікс" за підтримки заступника голови Чернігівської обласної ради Арсена Дідура та депутата обласної ради Віктора Труша.

Вражень та емоцій від поїздки залишилось багато. Учасники групи пройшлись екскурсійною стежкою дендрологічного парку «Тростянець».Дізналися чому колишній володар маєтку нащадок гетьманів Іван Скоропадський не на жарт захопився парком Джеймса Ротшильда у місті Ферьер (Франція) і що надихнуло його на роботи по формуванню штучного рельєфу в Тростянці. Хлопці охоче піднімались на насипані «гори» - Дідову, Сторожову, Ротонда, Волохату які мають висоту понад 30 м і своїми загостреними вершинами нагадують профілі Альп. Оглядали ущелини, через які перекинуто містки, схили що скріплені і декоровані вічнозеленою рослиною - козацьким ялівцем, на величні довговічні липи, клени, дуби, берези, ялини, туї, горіхи. У кожного дерева тут своя історія. Головною прикрасою паркових озер були ручні лебеді. Створення цього високохудожнього ландшафту і пейзажів було завершено в 1886 році, за рік до смерті І. М. Скоропадського. Учасники екскурсії побували на пагорбі поблизу галявини із листяних й хвойних дерев, біля мармурового пам'ятника, де покоїться прах Івана Михайловича. Дендропарк «Тростянець», який має площу 204 га. і де росте більше 400 видів та форм дерев й кущів, є одним із що дозволяє по праву вважати парк одним з найбагатших парків Європи, а нам дає можливість пишатися ним.

Ще більше захопив палац Тарновських у Качанівці – одне з восьми чудес України. Палацово-парковий комплекс був створений в 1770 році, а на початку XIX століття садиба перейшла у володіння великих українських поміщиків Тарновських, які надали їй форми класицизму і вона стала відомим культурним центром. Учасники екскурсії оглянули палац, два флігелі і водонапірну башту, які утворюють парадний двір, на нижньому рівні - ландшафтний парк зі ставками й парковими скульптурами та Георгіївську церкву. Палац вразив старовиною і цінністю експонатів. Свого часу тут побували Карл Брюллов, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Михайло Максимович, Марко Вовчок, художники бати Маковські, Ілля Рєпін (працював над картиною "Запорожці..."), Микола Ге, Михайло Глінка та інші. Тепер хлопці-атовці з дружинами знають, що в альтанці Глінки створювалася опера «Руслан і Людмила», вони побували в залі, де співав Гулак-Артемовський, де Гоголь вперше читав «Одруження», а Рєпін працював над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Вони захоплювалися старовинними меблями, картинами, музичними інструментами, та виставкою гончарних виробів.

Останньою адресою екскурсійної поїздки цього дня став історико-етнографічний музей «Соколиний хутір» в Петрушівці, де представлена історія поліського краю від періоду трипільської культури до часів Другої світової війни. Серед старовинних предметів побачили: гончарні вироби, ткацький станок 18 століття, українську вишивку, козацьку зброю, різноманітні предмети культурної спадщини українського народу. Цікавою була експозиція козацьких часів періоду гетьманства Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, останній певний час був володарем хутора. В експозиції музею зібрано багато цікавих матеріалів останнього тисячоліття історії Українського народу.

Окрім того учасникам екскурсії сучасні козаки продемонстрували святкове шоу на конях – слава Героям України, майстерність фехтування шаблями, бій з батогами. Господар садиби Микола Череп на честь захисників України – куликівських хлопців-атовців зробив залп з гармати козацької доби та запросив на гостину в залу, де пригостив гарячим козацьким кулішем.