back

Вшанування жертв Голодомору 1932-1933 рр. у Баклановій Муравійці

17 жовтня 2008

Сьогодні у Баклановій Муравійці вшановували жертв Голодомору: перед відкриттям пам'ятного знака заплакала навіть природа - рясний осінній дощ кілька хвилин поспіль омивав могили померлих від голоду сельчан.

Коли церковний хор співав „Вечная память...”, у руках бакланово–муравійців горіли... лише шістнадцять свічок. Наразі встановлено саме стільки імен сельчан, котрі померли від Голодомору 1932-1933 років.

Насправді ж пухли від голоду сотні сельчан...

Перед учасниками мітінгу–реквієму виступила місцева жителька Ольга Попсуй. Вона розповіла присутнім про долю свого свекра, який на початку тридцях років минулого століття відмовився вступати до колгоспу. Пізніше „ворогом колективізації” став і чоловік Ольги Іванівни. Втім, літня сільська вчителька сказала, що хоча й отримала підтримку від тодішньої влади – бо була сиротою, і діти її мали змогу безкошнтовно отримати вищу освіту - проте засуджує насильну колектівізацію та умисне виморення голодом простих селян, котрі своїми мозолями заробляли собі шматок хліба. „Гірко на душі, коли розумієш, що відбирали останнє не брагади більшовиків з Москви, а свої ж - із нашого села - люди”, - з тремтінням у голосі завершила свій виступ Ольга Іванівна.

За православною традицією пам’ятний знак освятив настоятель Спасо-Преображенського храму села Бакланова Муравійка отець Роман (Годун). Він також відслужив поминальну панахиду за померлими від голоду сельчанами.